ЗДО №1, Руське Поле
Закарпатська область, Тячівський район

Цікаві заняття з англійської мови в нашому садочку!

Казка до Дня рідної мови – 21 лютого🥰

( Міжнародний день рідної мови)

«Як народжуються чарівні слова»

Жила-була в одному сонячному селі маленька дівчинка Марічка. Вона дуже любила спів пташок, шелест листя і мамину колискову. Але найбільше вона любила… слова.
Одного ранку Марічка прокинулася і почула дивний шепіт:
— Пссс… допоможи нам…
Дівчинка визирнула у віконце й побачила, що над садочком кружляють маленькі сяючі вогники.
— Хто ви? — здивувалася Марічка.
— Ми — слова! — засяяли вогники. — Ми народжуємося у серці людини, але нам дуже потрібно, щоб нас вимовляли лагідно й правильно.
Марічка зраділа:
— Я люблю слова! Я знаю «дякую», «будь ласка», «добрий день»!
І тут один вогник засяяв яскравіше за інших.
— Це чарівні слова, — сказав він. — Коли ти говориш «дякую», у світі стає тепліше. Коли кажеш «будь ласка» — виростає квітка ввічливості.
І справді — тільки-но Марічка сказала «Добрий день!», як у садочку розквітла жовта кульбабка.
— А що буде, якщо люди забудуть свою мову? — запитала дівчинка.
Вогники засумували:
— Тоді ми станемо тихими, блідими й можемо зникнути…
Марічка замислилася. Вона згадала, як бабуся розповідала казки українською мовою, як тато співає народні пісні, як у садочку діти вчать вірші про Україну.
— Я не дозволю вам зникнути! — впевнено сказала Марічка. — Я буду говорити рідною мовою красиво й правильно!
І тоді слова закружляли навколо неї веселим хороводом.
— Пам’ятай, — прошепотіли вони, — мова — це скарб. У кожного народу вона своя, як вишиванка чи пісня. Коли ти бережеш мову — ти бережеш свою родину, свій дім і свою країну.
Раптом з’явилася пані Веселка й розсипала барвисті літери по небу. Літери склалися у слово «Україна».
Марічка усміхнулася й голосно сказала:
— Я люблю свою мову!
І в ту ж мить кожне слово стало яскравим, як сонце.
З того дня Марічка навчала друзів говорити гарні слова, слухати казки й складати власні історії. І чим більше діти говорили рідною мовою, тим більше сяяли чарівні вогники.
Бо слова живуть там, де їх люблять.
І якщо ти зараз тихенько скажеш «моя мова — найрідніша», десь у небі обов’язково засяє маленький чарівний вогник ✨

Фото без опису

Логін: *

Пароль: *