Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти
Правила дошкільника
Правила поведінки дітей в Руськополівському ЗДО №1
Шановний вихованець, дотримуйся всіх правил поведінки в садочку!
1. Дотримуйся режиму, лягай та прокидайся вчасно.
2. Приходь у садочок у гарному настрої.
3.Приходь вчасно на зарядку та на заняття в дитячий садок.
4.Слухайся, поважай батьків, вихователів та допомагай їм в усьому.
5.Якщо в тебе щось болить, скажи про це вихователю.
6.Не виходь з групи без дозволу вихователя.
7.Завжди пам'ятай про ввічливі слова.
8.Спочатку подумай, потім зроби.
9.Поважай всіх своїх друзів.
10 Вмій ділитися своїми іграшками.
11. Одягайся за погодними умовами.
12. Намагайся бути чемпіоном в усьому та допомагай своїм друзям.
13. Бережи іграшки, прибирай їх після гри.
14. Під час заняття буд уважним і виконуй завдання самостійно.
15.Збираючись на прогулянку, прагни самостійності.
16.Намагайся завжди виглядати охайно.
17.На прогулянці слухай вихователя та будь уважним.
18.Після прогулянки, охайно складай свої речі.
19. Перед прийняттям їжі обов’язково мий руки з милом.
20.Після туалету обов’язково мий руки з милом.
21.Не лінуйся чистити зуби вранці, вдень та ввечері.
22.Під час прийому їжі намагайся бути охайним, не заважай іншим та не поспішай і не розмовляй.
23.Під час тихої години спи та відпочивай.
24. Грайся з усіма та вмій організувати свою гру.
25. Якщо ти когось образив, вмій вибачитися.
26. Вмій дочекатися своєї черги.
27.Завжди кажи правду.
28. Сприймай поради та зауваження від вихователя як допомогу.
29.Намагайся дотримуватися цих правил як в садочку, так і вдома.
30. Рости веселим
Казка до Дня рідної мови – 21 лютого🥰
( Міжнародний день рідної мови)
«Як народжуються чарівні слова»
Жила-була в одному сонячному селі маленька дівчинка Марічка. Вона дуже любила спів пташок, шелест листя і мамину колискову. Але найбільше вона любила… слова.
Одного ранку Марічка прокинулася і почула дивний шепіт:
— Пссс… допоможи нам…
Дівчинка визирнула у віконце й побачила, що над садочком кружляють маленькі сяючі вогники.
— Хто ви? — здивувалася Марічка.
— Ми — слова! — засяяли вогники. — Ми народжуємося у серці людини, але нам дуже потрібно, щоб нас вимовляли лагідно й правильно.
Марічка зраділа:
— Я люблю слова! Я знаю «дякую», «будь ласка», «добрий день»!
І тут один вогник засяяв яскравіше за інших.
— Це чарівні слова, — сказав він. — Коли ти говориш «дякую», у світі стає тепліше. Коли кажеш «будь ласка» — виростає квітка ввічливості.
І справді — тільки-но Марічка сказала «Добрий день!», як у садочку розквітла жовта кульбабка.
— А що буде, якщо люди забудуть свою мову? — запитала дівчинка.
Вогники засумували:
— Тоді ми станемо тихими, блідими й можемо зникнути…
Марічка замислилася. Вона згадала, як бабуся розповідала казки українською мовою, як тато співає народні пісні, як у садочку діти вчать вірші про Україну.
— Я не дозволю вам зникнути! — впевнено сказала Марічка. — Я буду говорити рідною мовою красиво й правильно!
І тоді слова закружляли навколо неї веселим хороводом.
— Пам’ятай, — прошепотіли вони, — мова — це скарб. У кожного народу вона своя, як вишиванка чи пісня. Коли ти бережеш мову — ти бережеш свою родину, свій дім і свою країну.
Раптом з’явилася пані Веселка й розсипала барвисті літери по небу. Літери склалися у слово «Україна».
Марічка усміхнулася й голосно сказала:
— Я люблю свою мову!
І в ту ж мить кожне слово стало яскравим, як сонце.
З того дня Марічка навчала друзів говорити гарні слова, слухати казки й складати власні історії. І чим більше діти говорили рідною мовою, тим більше сяяли чарівні вогники.
Бо слова живуть там, де їх люблять.
І якщо ти зараз тихенько скажеш «моя мова — найрідніша», десь у небі обов’язково засяє маленький чарівний вогник ✨
