Історія нашого садочку
Руськополівський заклад дошкільної освіти, розташований у мальовничому Руському Полі на неймовірно красивій території, де посаджено та вирощено чимало як фруктових так і різноманітних дерев. З особливою мультиплікаційно стилізованою територією та яскравими приміщеннями. Що влучно допомагає дитині відчути себе комфортно і породжує цікавість та бажання до досліджень.
Заклад побудований у 1965 році. Колектив дошкільного закладу налічує 24 працівників, включає 4 вікові групи.
У ЗДО №1 працюють 4 групи, де виховуються до 80 діток різного віку, від 2 до 6 років. Тут діти мають змогу вчитись за програмою “Українське дошкілля”, а для дітей старшого віку проходить підготовка до школи “Впевнений старт”, де вихователі мають змогу навчати згідно з правилами розвитку дітей. Адже тут знаходяться досвідчені спеціалісти з вищою освітою - вихователі, методист, лікар,музичний керівник, та психолог що працюють за фаховою освітою.
Педагоги уважно працюють над усіма розділами встановленої програми. Їх основна ціль - виховувати дітей здоровими! Тому фізична та ігрова діяльність далеко не на останньому місці, здебільшого приділяють увагу рухливим іграм, спортивним та дидактичним.
Є такий вислів - “Яка дитина у грі, така і в праці”
А грати є де, адже на території розміром 0,82 Га, де побудовані павільйони, та будиночки які можуть об'єднати діток різних вікових груп у цікавій грі. І навіть під час несприятливих погодних умов, є можливість продовижити розваги та навчання, спостерігаючи за дивовижною погодою.
Не мало часу приділяється і для розвитку харизматичних навиків діток, їх вміння спілкуватися, бути сміливішими і вчитись бути частиною команди.
Також на свята дітки проходять тематичні навчання, наприклад на Різдво, мають можливість виступити з колядкою, та залишити люблячим батькам яскравий спогад на все життя.
І все це буде проходити в сучасній будівлі з повним ремонтом 2022 року, яка є безпечною та просторою для дітей. А колектив садочку весь час працює над тим, щоб дітки отримали сучасні знання, покращили своє здоров'я і сміливо йшли в майбутнє.
Казка до Дня рідної мови – 21 лютого🥰
( Міжнародний день рідної мови)
«Як народжуються чарівні слова»
Жила-була в одному сонячному селі маленька дівчинка Марічка. Вона дуже любила спів пташок, шелест листя і мамину колискову. Але найбільше вона любила… слова.
Одного ранку Марічка прокинулася і почула дивний шепіт:
— Пссс… допоможи нам…
Дівчинка визирнула у віконце й побачила, що над садочком кружляють маленькі сяючі вогники.
— Хто ви? — здивувалася Марічка.
— Ми — слова! — засяяли вогники. — Ми народжуємося у серці людини, але нам дуже потрібно, щоб нас вимовляли лагідно й правильно.
Марічка зраділа:
— Я люблю слова! Я знаю «дякую», «будь ласка», «добрий день»!
І тут один вогник засяяв яскравіше за інших.
— Це чарівні слова, — сказав він. — Коли ти говориш «дякую», у світі стає тепліше. Коли кажеш «будь ласка» — виростає квітка ввічливості.
І справді — тільки-но Марічка сказала «Добрий день!», як у садочку розквітла жовта кульбабка.
— А що буде, якщо люди забудуть свою мову? — запитала дівчинка.
Вогники засумували:
— Тоді ми станемо тихими, блідими й можемо зникнути…
Марічка замислилася. Вона згадала, як бабуся розповідала казки українською мовою, як тато співає народні пісні, як у садочку діти вчать вірші про Україну.
— Я не дозволю вам зникнути! — впевнено сказала Марічка. — Я буду говорити рідною мовою красиво й правильно!
І тоді слова закружляли навколо неї веселим хороводом.
— Пам’ятай, — прошепотіли вони, — мова — це скарб. У кожного народу вона своя, як вишиванка чи пісня. Коли ти бережеш мову — ти бережеш свою родину, свій дім і свою країну.
Раптом з’явилася пані Веселка й розсипала барвисті літери по небу. Літери склалися у слово «Україна».
Марічка усміхнулася й голосно сказала:
— Я люблю свою мову!
І в ту ж мить кожне слово стало яскравим, як сонце.
З того дня Марічка навчала друзів говорити гарні слова, слухати казки й складати власні історії. І чим більше діти говорили рідною мовою, тим більше сяяли чарівні вогники.
Бо слова живуть там, де їх люблять.
І якщо ти зараз тихенько скажеш «моя мова — найрідніша», десь у небі обов’язково засяє маленький чарівний вогник ✨
