Режимні моменти
Організація життєдіяльності дітей Руськополівського ЗДО №1
на 2025 -2026 навчальний рік
|
|
|
|
|
|
|
Режимні моменти |
Ранній вік |
Молодший дошкільний вік |
Середній дошкільний вік |
Старший дошкільний вік |
|
Ранкова зустріч , ігри дітей. |
7.45-8.20 |
7.45-8.30 |
7.45-8.30 |
7.45-8.25 |
|
Ранкова гімнастика, підтоговка до сніданку |
8.20-8.50 |
8.30-9.00 |
8.30-8.50 |
8.25-8.45 |
|
Сніданок |
8.50-9.20 |
9.00-9.30 |
8.50-9.10 |
8.45-9:10 |
|
Ігри, організація різних видів освітньо - пізнавальної діяльності за освітніми напрямками БКДО,спілкування,самостійна діяльність за власним вибором дітей. |
9.20-10.30 |
9.30-10.30 |
9.10-10.35 |
9.10-10.40 |
|
Підготовка до прогулянки, прогулянка, самостійна діяльність за вибором дітей, повернення з прогулянки
|
10.30-11.30 |
10.30-11.30 |
10.35-12.25 |
10.40-11.50 |
|
Підготовка до обіду, обід |
11.30-12.15 |
11.30-12.45 |
12.25-12.55 |
11.50-12.30 |
|
Підготовка до сну, сон |
12.15-15.00 |
12.45-15.00 |
12.55-15.00 |
12.30-15.00 |
|
Поступовий підйом дітей, гімнастика після сну, оздоровчі процедури. |
15.00-15.30 |
15.00-15.30 |
15.05-15.35 |
15.00-15.25 |
|
Вечеря |
15.30-16.00 |
15.30-16.00 |
16.10-16.35 |
15.25-15.45 |
|
Ігри, прогулянка, повернення дітей додому |
16.00-17.15 |
16.00-17.15 |
16.35-17.15 |
15.45-17.15 |
Казка до Дня рідної мови – 21 лютого🥰
( Міжнародний день рідної мови)
«Як народжуються чарівні слова»
Жила-була в одному сонячному селі маленька дівчинка Марічка. Вона дуже любила спів пташок, шелест листя і мамину колискову. Але найбільше вона любила… слова.
Одного ранку Марічка прокинулася і почула дивний шепіт:
— Пссс… допоможи нам…
Дівчинка визирнула у віконце й побачила, що над садочком кружляють маленькі сяючі вогники.
— Хто ви? — здивувалася Марічка.
— Ми — слова! — засяяли вогники. — Ми народжуємося у серці людини, але нам дуже потрібно, щоб нас вимовляли лагідно й правильно.
Марічка зраділа:
— Я люблю слова! Я знаю «дякую», «будь ласка», «добрий день»!
І тут один вогник засяяв яскравіше за інших.
— Це чарівні слова, — сказав він. — Коли ти говориш «дякую», у світі стає тепліше. Коли кажеш «будь ласка» — виростає квітка ввічливості.
І справді — тільки-но Марічка сказала «Добрий день!», як у садочку розквітла жовта кульбабка.
— А що буде, якщо люди забудуть свою мову? — запитала дівчинка.
Вогники засумували:
— Тоді ми станемо тихими, блідими й можемо зникнути…
Марічка замислилася. Вона згадала, як бабуся розповідала казки українською мовою, як тато співає народні пісні, як у садочку діти вчать вірші про Україну.
— Я не дозволю вам зникнути! — впевнено сказала Марічка. — Я буду говорити рідною мовою красиво й правильно!
І тоді слова закружляли навколо неї веселим хороводом.
— Пам’ятай, — прошепотіли вони, — мова — це скарб. У кожного народу вона своя, як вишиванка чи пісня. Коли ти бережеш мову — ти бережеш свою родину, свій дім і свою країну.
Раптом з’явилася пані Веселка й розсипала барвисті літери по небу. Літери склалися у слово «Україна».
Марічка усміхнулася й голосно сказала:
— Я люблю свою мову!
І в ту ж мить кожне слово стало яскравим, як сонце.
З того дня Марічка навчала друзів говорити гарні слова, слухати казки й складати власні історії. І чим більше діти говорили рідною мовою, тим більше сяяли чарівні вогники.
Бо слова живуть там, де їх люблять.
І якщо ти зараз тихенько скажеш «моя мова — найрідніша», десь у небі обов’язково засяє маленький чарівний вогник ✨
