ЗДО №1, Руське Поле
Закарпатська область, Тячівський район

Організація освітнього процесу в нашому ЗДО. Пріоритети та підходи

Руськополівський заклад дошкільної освіти — це не просто місце, де дитина перебуває, поки батьки на роботі. Це простір для розвитку, гри, перших відкриттів та формування особистості. Організація освітнього процесу в нашому садочку базується на принципах дитиноцентризму, безпеки та гармонійного розвитку.

1. Фундамент нашої роботи

Освітній процес у закладі здійснюється відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту) та чинних освітніх програм. Наша мета — не «навчити всього», а сформувати ключові компетентності: від соціально-комунікативної до творчої.

2. Основні форми організації діяльності

 Освітній процес складається з:

  • Спеціально організована діяльність: Тематичні заняття (інтегровані, комплексні), де діти пізнають світ через гру.
  • Вільна ігрова діяльність: Гра — це основний вид діяльності дитини. Саме в грі розвивається логіка, уява та вміння співпрацювати.
  • Самостійна художня та рухова діяльність: Ми забезпечуємо простір та матеріали для того, щоб дитина могла творити або проявляти активність за власним бажанням.
  • Інтеграція в побуті: Навчання через режимні моменти (гігієна, культура харчування, чергування).

3. Безпека — понад усе

В умовах сьогодення організація освітнього процесу неможлива без врахування безпекового фактора.

  • Укриття: Для закладу виділено орендоване приміщення,безпечне для перебування, куди діти та персонал переходять під час сигналу «Повітряна тривога». Там створені умови для продовження ігор та занять.
  • Психологічний супровід: Велика увага приділяється емоційному стану малечі, проводяться хвилинки релаксації та арт-терапії.

4. Партнерство з батьками

Ми віримо, що виховання дитини — це спільна справа закладу та родини. Наша взаємодія включає:

  1. Консультативну підтримку.
  2. Спільні проєкти та заходи.
  3. Прозорість освітнього процесу через соціальні мережі та інформаційні стенди.

5. Пріоритетні напрямки на цей навчальний рік

Цього року наш колектив зосереджений на:

  • Національно-патріотичному вихованні: Формуємо любов до рідного краю та культури.
  • Екологічному вихованні: Вчимо дбати про природу змалечку.
  • Цифровій грамотності (для старших груп): Знайомимо з безпечним використанням гаджетів.

Казка до Дня рідної мови – 21 лютого🥰

( Міжнародний день рідної мови)

«Як народжуються чарівні слова»

Жила-була в одному сонячному селі маленька дівчинка Марічка. Вона дуже любила спів пташок, шелест листя і мамину колискову. Але найбільше вона любила… слова.
Одного ранку Марічка прокинулася і почула дивний шепіт:
— Пссс… допоможи нам…
Дівчинка визирнула у віконце й побачила, що над садочком кружляють маленькі сяючі вогники.
— Хто ви? — здивувалася Марічка.
— Ми — слова! — засяяли вогники. — Ми народжуємося у серці людини, але нам дуже потрібно, щоб нас вимовляли лагідно й правильно.
Марічка зраділа:
— Я люблю слова! Я знаю «дякую», «будь ласка», «добрий день»!
І тут один вогник засяяв яскравіше за інших.
— Це чарівні слова, — сказав він. — Коли ти говориш «дякую», у світі стає тепліше. Коли кажеш «будь ласка» — виростає квітка ввічливості.
І справді — тільки-но Марічка сказала «Добрий день!», як у садочку розквітла жовта кульбабка.
— А що буде, якщо люди забудуть свою мову? — запитала дівчинка.
Вогники засумували:
— Тоді ми станемо тихими, блідими й можемо зникнути…
Марічка замислилася. Вона згадала, як бабуся розповідала казки українською мовою, як тато співає народні пісні, як у садочку діти вчать вірші про Україну.
— Я не дозволю вам зникнути! — впевнено сказала Марічка. — Я буду говорити рідною мовою красиво й правильно!
І тоді слова закружляли навколо неї веселим хороводом.
— Пам’ятай, — прошепотіли вони, — мова — це скарб. У кожного народу вона своя, як вишиванка чи пісня. Коли ти бережеш мову — ти бережеш свою родину, свій дім і свою країну.
Раптом з’явилася пані Веселка й розсипала барвисті літери по небу. Літери склалися у слово «Україна».
Марічка усміхнулася й голосно сказала:
— Я люблю свою мову!
І в ту ж мить кожне слово стало яскравим, як сонце.
З того дня Марічка навчала друзів говорити гарні слова, слухати казки й складати власні історії. І чим більше діти говорили рідною мовою, тим більше сяяли чарівні вогники.
Бо слова живуть там, де їх люблять.
І якщо ти зараз тихенько скажеш «моя мова — найрідніша», десь у небі обов’язково засяє маленький чарівний вогник ✨

Фото без опису

Логін: *

Пароль: *